Мнение специалистов: Как воспитывают самых счастливых детей в мире. Материалы http://tajami.blogspot.com/2015/04/blog-post_18.html

Как родителям в Дании удается воспитать самых счастливых детей в мире

Еще больше, чем о блестящей карьере врача, ученого или архитектора, родители мечтают о счастье для своих детей. Что сделать, чтобы из года в год видеть улыбку от уха до уха на лице ребенка (или просто счастливую искорку в глазах), и когда он маленький, и потом, когда станет взрослым? Хотите – верьте, хотите – нет, но в мире действительно есть островок счастья – это страна жизнерадостных и гармоничных людей. По данным Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР), Дания почти сорок лет была и остается домом «самых счастливых людей на планете».

 В чем их секрет? За ответом на этот вопрос мы решили обратиться к американке Джессике Александер (Jessica Alexander), соавтору книги «Датская методика воспитания: как воспитать самых счастливых детей в мире». Это совместная работа с датским психотерапевтом Ибен Сандал (Iben Sandahl). Александер согласилась рассказать, в чем собственно заключается датский метод воспитания и как в этой культуре формируются характеры «жизнерадостных и уравновешенных» детей – другими словами, те качества, которые мы хотели бы видеть в себе и своих детях. 

Забота об игровом пространстве для детей в западных странах.

Поддержка игры в современной западной культуре (на примере деятельности Международной ассоциации игры, IPA)

 Смирнова Е.О.,

Соколова М.В.

(Отрывок из публикации)

Создание благоприятных пространственных и предметных условий

для игры

Одно из главных условий для полноценной игры – организация игрового пространства. Очевидно, что городская среда (интенсивный трафик, плотность застройки, мусор во дворах и парках и пр.), препятствует свободной игре детей, в особенности школьников и подростков. В этой связи возникает задача по созданию специальных игровых сред в пространстве города, что является важнейшим условием реализации права на игру. Именно эта задача решается через создание особых пространств для игры, получивших название «Adventure playground» – APG – «Площадки приключений». На таких площадках создаются возможности для наиболее полноценной реализации права ребенка на игру.

История развития детских городских площадок, насчитывает уже около 100 лет. Идея Adventure Playground была предложена датским ландшафтным архитектором Карлом Соренсеном еще в 1931 г. после того как он понял, что дети хотят играть везде, в том числе не только на тех площадках, которые он спроектировал. В результате наблюдения за тем, как дети счастливы и хорошо играют в богатой, насыщенной среде, приближенной к природному ландшафту, у него родилась идея площадки, сделанной самими детьми из подручных и переработанных материалов, которые позволят детям творить и оформлять, мечтать и преобразовывать реальность.

Мнение специалиста! Противоречия развития современных дошкольников. По материалам http://rostok54.ru/publ/obshhaja/sovremennaja_detskaja_subkultura_i_ejo_posledstvija/3-1-0-10

Современная детская субкультура и ее последствия

Е.О. Смирнова

 

 

В последние десятилетия существенно изменились условия жизни и взросления детей. Стремительный переход к постиндустриальному, информационному обществу, который переживаем мы все, с особой остротой коснулся современного детства. С первых месяцев ребёнок сталкивается с благами цивилизации, о которых не подозревали его сверстники 20—30 лет назад. Памперсы, радио-няни, электронные игры, компьютеры, технически оснащённые интерактивные игрушки, мобильные телефоны, гаджеты и планшеты, свободный доступ к телевизору с его рекламными роликами и кровавыми боевиками — все эти неведомые в нашем детстве явления стали повседневными атрибутами жизни наших детей, начиная с первых месяцев жизни. Что несут с собой эти технические достижения для маленького ребёнка? Какие риски и какие возможности? Ответ на эти вопросы остаётся открытым, поскольку все живущие ныне взрослые имели совершенно другой опыт детской жизни.

Матеріали "Як навчити медіаграмотності дошкільнят".

Цікаві матеріали «Як навчити медіаграмотності дошкільнят» можна знайти за посиланням:

http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/yak_navchiti_mediagramotnosti_doshkilnyat/

Про посібник для вчителів "Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін".

Посібник (у форматі PDF) для вчителів  «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін», презентований 19 березня під час Четвертої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи» в місті Києві можна знайти за посиланням:

http://www.medialiteracy.org.ua/index.php/novyny/17-novyny/527-mediahramotne-maybutnye-ukrayintsiv.html

Про основні правила медіаграмотності.

Цікавий відеоролик про основні правила медіаграмотності можна знайти на сайті Академії української преси за посиланням:
http://www.medialiteracy.org.ua/index.php/dlia-mediaspozhyvacha/prohramy-urokiv-3/21-publikatsii-2/524-osnovni-pravyla-mediahramotnosti-vyvchaite-ta-poshyriuite.html

Деякі матеріали для підготовки до ДПА (літературне читання): якою має бути анкета для виявлення особливостей читацького сприйняття, удосконалення вміння знаходити інформацію в тексті.

Стисла теоретична інформація

Текст: художній, науково-художній, науково-пізнавальний.

Сфера читацького сприйняття: сфера читацьких емоцій, сфера уяви, сфера осмислення змісту й художньої форми.
Сфера читацьких емоцій: емоційні читацькі реакції на зміст твору, емоційні читацькі емоції, що викликані художньою формою твору, майстерністю письменника.
Сфера уяви: відтворююча,  творча.
Сфера осмислення змісту й художньої форми:
·          рівень осмислення ролі засобів художньої виразності;
·          рівень осмислення композиції.
Осмислення змісту: репродуктивний, аналітичний,  концептуальний рівень.
Репродуктивний рівень – найнижчий. Читач  відтворює послідовність подій, запам’ятовує персонажів, їхні вчинки, взаємини, тобто сприймає події початку твору. Але не може пояснити особливості художньої форми твору,  яким є авторське ставлення до персонажів і подій, у чому полягає конфлікт, яка ідея твору.
Аналітичний рівень. Читач робить висновок про якості характеру персонажа, аналізуючи його вчинки та зміст та стилістичні особливості мови. Читач, аналізуючи мовлення та вчинки героя,  визначає його ставлення до інших персонажів. Читач може пояснити причини власних емоційних реакцій. Але усвідомлення причиново-наслідкових зв’язків у творі, авторського ставлення до персонажів та їхнім учинкам, спроби виокремити головні проблеми твору не завжди буває точним, глибоким та обґрунтованим.
Концептуальний рівень. Читач сприймає художній твір у єдності художньої  форми та змісту.   

Порядок запитань в анкеті щодо виявлення якості сприйняття

(за Рижковою Т.В.):

1. Одне або два запитання, що активізують роботу емоційної сфери. Мета запитань – перевірити активність емоційних реакцій читача та їх адекватність авторським намірам, тобто відповідність читацької оцінки героїв, їх учинків до авторських. Наприклад: З яким настроєм ви закінчили читати казку? Чи було вам страшно, коли... Кому ви співчували? Іноді поруч із емоційним запитання додають запитання: «Чому...?».